Часті помилки у вихованні цуценя
Помилка 1: вимагати не по віку
Цуценята не можуть контролювати свій сечовий міхур і кишечник в тій же мірі, що і дорослі собаки, вони не можуть відразу демонструвати нам 100% послух, їм може бути складно фокусуватися на одній речі протягом тривалого часу і до того ж щенята не так добре володіють своїм тілом, як хотілося б.
Не квапте події, усьому свій час.
Помилка 2: не привчати до всього
У собак дуже мало вбудованих функцій, тому з усіма діями, які оточують наших хвостиків у житті, треба знайомити і привчати до них. Що сюди може входити?
- привчання залишатися одному вдома
- привчання мити лапки або митися повністю у ванній
- привчання стригти кігті і розчісуватися
- привчання до нашийника та повідця – так, те, що тебе кудись тягнуть, а ти мусиш йти – це теж навик, цьому треба вчити
Не забувайте, що привчати до кожної нової навички треба поступово, маленькими кроками, з великим запасом похвали та ласощів
Помилка 3: чекати потрібну поведінку
Поведінку, яку ви бажаєте бачити, потрібно формувати.
Не треба чекати, поки собака помилиться и виправляти цю помилку – одразу підкріплюйте те, що вам треба.
Наприклад: ви хочете, щоб щеня не попрошайкував, поки ви їсте. Працюйте на випередження! Підкріплюйте будь-яку поведінку вашого собаки, коли ви сідаєте їсти, окрім випрошування їжі. Або можна відразу навчити щеню залишатися на порозі кухні – обирайте за власним бажанням.
Помилка 4: сварити і карати
Стратегія забороняти / карати – взагалі не найкраща у вихованні. Адже сама по собі заборона нічому не вчить, так само, як і покарання не закладає правильних сценаріїв поведінки.
Наприклад: щеня гризе тапки, ви йому сказали “не можна” або посварили, а він пішов і почав гризти шпалери. Чому так відбувається? Тому що з погляду собаки, ви йому сказали, що не можна гризти тапки, ну гаразд, а що можна гризти? Треба пояснювати, що саме можна робити.
Не хочете щоб гриз тапки, надайте альтернативу: побачили, що тапок у небезпеці – візьміть іграшку і запропонували замість тапка, пограйте разом із ним.
