Собака не залишається вдома одна: типи сепараційної тривоги у собак

Найчастіше, коли йдеться про те, що собака не залишається вдома один (за нашої відсутності вокалізує, ходить у туалет будинку, знищує речі, не їсть і не п’є), ми коротко називаємо цю проблему сепараційною тривогою або страхом самотності.

Але насправді, серед цієї проблеми можна виділити 4 окремі типи. І коректна оцінка того, з чим саме ми маємо справу, дає ключ до розуміння та вирішення проблеми.

1) Дистрес ізоляції

Це страх безпосередньо самотності, а не розставання з людиною.

Такі собаки не можуть залишатися одні, але без проблем залишаються із сіттером, із родичами або якщо ви їх відвезете в гості.

У багатьох собак ця проблема виникає через відсутність поетапного привчання (так, вміння залишатися на самоті – це не вбудована функція в кожну собаку, це завжди навик). Але також може виникнути і у собак, які залишалися одні і не мали проблем, але в якийсь момент злякалися на самоті (сусід із перфоратором почав робити ремонт, дуже сильна гроза, якісь інші сторонні втручання).

2) Поломка ритуалу

Виникає через зміну звичного способу життя (переїзд, зміна режиму дня власника, непередбачуваність тощо).

Собаки – дуже ритуальні істоти, і що зрозуміліше і передбачуваніше їхнє життя, то спокійніше вони почуваються.

Коли родина переїжджає, все змінюється – місце інше, інші прогулянки, інший режим. Тому якщо ви переїхали та пішли на роботу, страх може зрости. У такій ситуації краще постаратися відтворити все так, як це було в минулому будинку. Починати відлучатися поступово, потроху, у той час, коли собаці було звично до цього.

Якщо ви тривалий час працювали повний робочий день, а потім якийсь час довго були вдома із собакою, навичка може втратитись. Пам’ятайте, що собака може не впоратися, якщо в якийсь момент ви знову різко підете на  роботу на цілий день.

3) Здоров’я та когнітивна дисфункція

Запускаючим фактором у цьому випадку є захворювання, біль.

Тут зазвичай йдеться про спонтанні епізоди, без постійного прояву (хоча можливі винятки).

Наприклад, якщо у собаки проблеми з ШКТ, то час від часу вона може не відпускати людину (під час чергового загострення) або, наприклад, можлива ситуація, коли собака зламала лапу, її пролікували, відновили, але з собакою залишилися хронічні болі і після цього вона перестала залишатися одна.

В даному випадку обов’язково потрібне лікування основного захворювання чи грамотна фармакологічна підтримка.

4) Справжня сепараційна тривога

Найскладніший варіант, коли собака не може залишатися ні з ким, окрім певної людини/людей. Такі собаки мало сплять, постійно ходять за людиною як тінь по дому.

Здебільшого цей випадок не стільки про вміння залишатися одному, скільки про розлад прихильності – більшу частину роботи займає корекція саме стосунків людини та собаки.

Схильні до справжньої сепараційної тривози собаки часто з травмуючим минулим або з порушенням умов утримання у заводчика.

І звичайно, не обов’язково собака матиме конкретний вид тривоги розлуки. Це може бути комбінація різних станів.

❗ Якщо ми не знаємо, яке минуле у собаки: взяли з притулку / підібрали з вулиці, вона знаходиться у найбільшій зоні ризику: вона ймовірно не розуміє, що таке залишатися в квартирі, у неї немає жодного ритуалу і по здоров’ю там швидше за все будуть питання, тому до адаптації таких собак варто приділяти особливу увагу.