Що таке НІМА?
НIMA – це абревіатура фрази Найменша Інтрузивність Мінімальна Аверсивність (англ. Least Intrusive, Minimally Aversive).
Це поняття визначає межі гуманного ставлення до собаки у процесі його навчання та спільного життя. НІМА – етичний принцип, створений, щоб нагадувати, як із гуманної точки зору слід вирішувати поведінкові проблеми.
Найменша інтрузивність
Інтрузивність – втручання у життя собаки. Приклад такого втручання – контроль кожного кроку собаки: власник вибирає, куди і коли йти на прогулянці, коригує кожен рух, не даючи собаці можливості приймати власні рішення чи досліджувати навколишнє середовище самостійно. Наше втручання має бути не більше, ніж необхідним, і завжди прагнути до мінімуму. Чим більше собака має контроль над ситуацією, тим краще. Чи означає це вседозволеність? Зовсім ні. Мінімальне втручання означає, що ми дозволяємо собаці досліджувати довкілля, але в безпечних рамках, реагуємо на її потреби та інтереси і даємо можливість приймати рішення, але в рамках встановлених нами правил.
Мінімальна аверсивність
Аверсивність – все, що призводить до больових, неприємних відчуттів чи викликає страх. Електронашийники, суворі нашийники, зашморги тощо – все це робить боляче. За принципом НІМА ми маємо використовувати найменш неприємні для собаки інструменти.
Який порядок застосування практик та методологій навчання?

Усі підходи до вирішення проблем поведінки вибудовуються в ієрархію: від найменш інтрузивних (що позбавляють контролю) та аверсивних (неприємних) до найбільш.
Ця ієрархія – простий спосіб оцінити гуманність «на око». Ви можете просто поглянути на картинку і запитати себе: «Чи є більш гуманне рішення?»
Що це означає?
- Насамперед потрібно переконатися, що собака здорова та її потреби задоволені. Часто проблеми поведінки бувають пов’язані саме з способом життя або є наслідком захворювання.
- Якщо собака здорова і всі її потреби задоволені, найпростіше вирішення проблеми – усунути передумови. Немає їжі на столі – нічого і красти.
- Якщо змінити передумови неможливо, отже, переходимо до навчання потрібному поведінці з допомогою позитивного підкріплення.
- Не вийшло? Тоді підкріплюємо прийнятну альтернативну поведінку, щоб собака демонструвала його замість проблемного.
- Знову невдача? Пробуємо згасання, негативне покарання чи негативне підкріплення. На цьому етапі вирішується 99% проблем поведінки.
- На останньому кроці позитивне покарання – ті самі ривки, зашморги, ЕШО і банки, що гримлять.
Так, принцип НІМА не заперечує використання позитивного покарання, але етичний фахівець навряд чи дійде до нього з такою кількістю більш гуманних альтернатив.
Чи працюєте ви з собакою самостійно чи вибираєте собі кінолога, завжди ставте собі питання «а є більш гуманна альтернатива?» і вибирайте її, бо наші собаки цього заслуговують ❤️
